У чому різниця між егоїзмом і любов'ю до себе?

Часто люди плутають ці два поняття і вважають, що якщо будуть себе ставити на перше місце, то вони автоматично стають самозакоханими, нахабними людьми, які тільки й думають про себе, боячись втратити власну корону. Чи так це насправді? Давайте розбиратися.

Егоїзм – це себелюбство. Сліпа перевага своєму, особистих інтересів інтересам інших, інтересам суспільним, нехтування ними.

А любов до себе це, в першу чергу, самоповага, шанобливе і дбайливе ставлення до себе в цілому, свого способу життя, тіла, свого емоційного стану, своєї душі, свого самопочуття, свого оточення (адже воно безпосередньо впливає на наш емоційний стан). Це не сліпе зачарування собою. Любов до себе – це і про роботу над собою, і бажання досягти нових цілей, результатів, це і про повагу до всього, з чого ми складаємося.

Чи справедливо вважати їх синонімами? Мені здається, що ні. Але в любові до себе обов’язково повинен бути присутнім здоровий егоїзм. Це базове початок всіх початків, це те природне, що існує в людині з самого його народження. Тому не варто так боятися цього слова.

Починаючи піклуватися про себе, ми дійсно можемо побоюватися якихось наслідків. Нас можуть сприйняти неправильно навколишні люди, вважати нахабними і зарозумілими. Але формування внутрішніх опор буває дійсно вкрай неприємним для тих, хто знаходиться поруч з вами. Ви перестаєте відповідати очікуванням оточуючих.

Результат такої вашої поведінки з часом дасть приємні плоди. Ви почнете відчувати, що енергію, яку ви гаяли на реалізацію чужто очікувань, тепер ви витрачаєте на рух вперед! На своє власне життя і на отримання величезної радості від нього.


Поділитися у соц.мережах: Twitter Facebook Google+