Гіперопіка!

Усі ми інтуїтивно розуміємо, що таке гіперопіка. У голові малюються образи матусь-квочок, які кутають дитину у два шари одягу і годують вже дорослу дитину з ложечки! Але все набагато глибше. ⠀

Гіперопіка, напевно, така  ж страшна, як і недогляд за дитиною.

Пропоную вам пройти невеликий тест: чи не занадто ви опікаєте своє дитину? Дайте відповідь на питання:

1. Виховання дитини – це головна справа мого життя? ⠀

2. Я регулярно забуваю про свої інтереси заради турботи про дитину?

3. З дитиною я проводжу більшу частину дня? ⠀

4. Чи роблю я за дитину  те, що її ровесники вже давно роблять самі? ⠀

5. Я знаєте краще і  що необхідно моїй дитині? ⠀

6. Я часто відмовляюся від важливих для мене речей заради дитини? ⠀

Якщо на більшість цих відповідей ви погоджуєтеся, то, швидше за все, елементи гіперопіки у ваших стосунках присутні! ⠀

Але не переживайте з цього приводу. Практично у кожній родині можна спостерігати цю картину, тільки вона або сильно виражається, або слабо.

Важливо що ви усвідомлюєте – гіперопіка є і ви готові боротися з цим!

Гіперопіка це нормально, коли дитині 1-2 місяці, але якщо ж дитині 4, 6, 8, 10 років, а іноді і 30, то це вже не здорові відносини. ⠀

В основі гіперопіки лежать такі почуття батьків як: підвищена тривога, нав’язливі страхи, відчуття невпевненості в собі, почуття провини. Тому набагато легше батькам «з’єднатися» з дитиною і «розчинитися» в ній повністю, щоб контролювати кожен крок і бути впевненим у безпеці або ж компенсувати свої внутрішні комплекси. ⠀

Батькі старші, їм видніше, вони знають як безпечно, що смачніше і що красивіше. ⠀

Страх за дитини часто бере верх над усіма іншими почуттями, але важливо розуміти, що надміра опіка дитини може розвинути в ній такі якості як: інфантилізм, нерішучість, безпорадність і низька самооцінка. ⠀

Якщо ви розумієте, що у ваших стосунках присутні елементи гіперопіки, то можете спробувати виконувати наступні рекомендації:

– Розставте правильно пріоритети: я, чоловік, дитина! ⠀

– Дозвольте помилятися не тільки дитині, а й собі, чоловікові і оточуючим. Через помилки дитина пізнає світ. ⠀

– Частіше запитуйте, чого хоче дитина, намагайтеся завжди аргументувати ваші дії, якщо вони розходяться з думкою дитини! ⠀

– Виділяйте собі час протягом дня. Показуйте своїм прикладом, що про себе необхідно піклуватися. ⠀

– Підтримуйте бажання дитини бути самостійною. Межі самостійності залежать від віку. ⠀

– Допомагайте дитині тільки тоді, коли вона сама про це просить. ⠀

Пам’ятайте, одне з головних завдань виховання – це навчити дитину жити без батьків! ⠀

Нам важливо навчити дитину справлятися з усіма життєвими труднощами самостійно і вчитися приймати свої власні рішення. ⠀

Щастя Вам і вашим діткам!


Поділитися у соц.мережах: Twitter Facebook Google+